Is it true?

Кого-нибудь в себя влюбить - пара пустяков: притворитесь, что вам наплевать, и все. Беспроигрышная стратегия. Мужчины и женщины в равной степени западают на тех, кто не обращает на них внимания.

- Фредерик Бегбедер

Щось я занадто швидко здалася

Щось я занадто швидко здалася.Навіть не дочекавшись до вирішення цієї дилеми.Не знаючи напевне що буде попереду,в майбутньому,я просто взяла і здалася.Це так по-моєму,ось так йти до чогось прагнути чогось,але побачивши перші труднощі впасти ниць,плакати,боятись і просто здатися.
Ви спитаєте чому?Чому я настільки не відповідальна,лінива і не працьовита?Це все тому,що немає підтримки,її ніколи й не було,але малою бути завжди легше,тоді ще просто не розумієш всієї серйозності життя.Не розумієш,що це все зовсім не казка і навіть не сон.
Тяжко до такого привикнути.До того,щобпостійно потрібно з чимось боротись,переходити через різні труднощі і все заради свого бажання,своєї мрії.Недарма мені захотілось написати в тимблорі про те,що найважливішою річчю в нашому житті є здійснення наших мрій.Адже саме вони надають нам почуття щастя,ейфорії,саме вони і тільки вони.Навіть кохання є здійсненням мрії про зупинку самотності.
Самотність-від слова сам,один,сумно.
Але завдяки тому,що я тільки що ось так вилила свої думки та почуття,знову поринувши у цей чудовий світ,який є лише моїм,я знову впевнилась що я не сама на цій планеті.
Навіть якщо мене тут ніхто не читає-я все одно буду робити ці публікації,просто собі на втіху.
Тепер Інферно нарешті дочекалось мене,тому Бувайте!

Давайте забацаєм шось новеньке.

Давайте забацаєм шось новеньке.



Ну, по-перше, вирішила остаточно,що з наступного року буду ходити в Модельне Агенство та на підготовку до ТОФФЕЛА.
На сайтах модельних агенств лише якісь заплутані речі про моделей,нічого путнього.Будемо шукати.

Згадалась реклама.Аткуда Аттуда Будєм іскать.аххахах я АС в російській мові.
Тепер дуже часто слухаю американську групу-imagine dracons/
Вона просто афігенна.
Але зараз животик вибухає від двох порцій полуниць;(
Ясно шо шаленію від переможниці Євробачення- emili de forest,and her famous song-only teardrops.
Дуже гарна співачка і дуже класно співає.
Кажуть,що Злата може стати переможницею,бо двоє перших мають якісь порушення.Хоч би ні.
Прочитала книжку"Кава з кардамоном".АААА вона просто така класна це капец.Я завжди читаю якісь дуже класні книжки,де все в результаті закінчується хепіендом,а потім отримую депресію.Ненавиджу це відчуття.
Хочеться подивитись якусь серію Надприроднього,бо це завжди відволікало мене від буденних турбот та проблем.
Що ж,мабуть так і зроблю.

Бувайте♥

too short but easy to understand

Ой давненько я  не опубліковувала свої думки.З одного боку часу зараз зовсім немає,з іншого-навіть цікавих тем для допису немає.Крім того,мені стає не цікаво тут з*являтись,оскільки переглядів сторінки 44 а коментарів зеро.
Ви ж хоча би просто напишіть,що ви хочете тут побачити,мені і вам буде краще,якщо ми будемо отримувати задоволення від читання цього блогу.:)
Ну що ж новенького у мене...Ну починаю хвилюватись,переживати через екзамени.Сьогодні класний деньок вийшов,підстриглась,відвідала форум видавців,купила кслані книжки,веселоп ровела час,не дивлячись на те,що сьогодні ще була школа;(
7 сезон Надприроднього дуже погано впливає на психіку,якщо ти подивився всі попередні сезони,привик до всіх героїв серіалу,то тепер дуже тяжко дивитись як вони страждають,і починаєш сам переживати через їхні життя.Кас помер,Бобі помер.Як будуть малі самі?
Надіюсь,що найближчим часом все буде якнайкраще.
Знаю точні графіки екзаменів і хто приймає.
28-біологія;((((
31-укр.мова
4-математика
7-географія
11-англ.мова
Одним словом заваліще повне.
Але то просто треба зібратись духом,вивчити всі білети і тоді бац ти всьо здала і ти вже в Америціі:*А потім ще практикав тьоті Галі по хірургії:*
Головне все пережити, а потім кайф такий настане♥
Бажаю вам триматись,витерпіти всі погані та неприємні події,а потім відчути величезну втіху від зробленого,повагу за себе-__-
Идачкиии вииим

Trip in Kyjiw

Yesterday i and my parents went to Kyjiw. It was very exciting and thrilling trip,as we visited lots of interesting places and spent great time.
Ось такий вступ до моєї історії про Київ.Взагалі-то,я в КиЄві вже третій раз, і впевнена,що повертаюсь сюди саме через те,що я кидаю завжди копійки в Дніпро.Одним словом,нікому про це не розказуючи,ми поїхали за візою,а саме за американською.Їхали ми в купе,хоча мега розумничка мама казала,що ми їдемо в плацкарті,а ще нас хотіли зігнати якісь люди,але ми їм не дозволили.Їхали більше-менш добре,але сусідка-бабка хропіла безмежно;(
Приїхали ми пів7 ранку і зразу ж потьопали в посольство.А там така атмосфера страшна,але дядьки дуже красиві,навіть москаль і той стильно одягнутий і підстрижений,а наш українець вапше козак,високий і гарний:)
Ну ми пройшли,а телефони і всі речі крім документів в нас забрали,щоб ми не пронесли вибухівку,безпека в них там,як в принципі і в Америці на висоті.Далі ми заходимо в дуже класний і сучасний будинок,де працюють тільки америкоси.Взагалі весь час ми страшенно хвилювались,а особисто я молилась.Спочатку ми здали відбитки пальців,а потім пішли на співбесіду,до якої тато мене завчасно підготував,я знала відповіді на всі можливі тяжкі запитання,але америкос питався лише тата(до речі я дізналась скільки заробляють мої батьки,але вони сказали,що від цього мої кишенькові гроші не збільшаться),і тут НАМ ДАЛИ ВІЗУ І СКАЗАЛИ,ЩО МИ МОЖЕМО СПОДІВАТИСЯ НА 5 РОКІВ!!!!Ми були безмежно щасливі!Потім ми пішли пішки з вулиці Лагерної на Лук*янівську,там поїли в макдаці,купили колу і воду в сільпо(мєлоч на карточку і ти маєш спазмалгон),поїхали у видубичі на метро,там 2години добирались до якогось там фуршету,там тато дивився на якісь подушки,а ми купили чіпси(мама хотіла!!),булки,йогурти,пиво.Потім ми поїхали по довгому маршруту з золотих воріт на театральну потім з пересадкою на інший метрополітен і так ми добрались до гідропарку.там посиділи,пожрились,тоді посиділи на зупинці метро до пів4,тоді поїхали на хрещатик,погуляли в глобусі,знайшли кучу класних магазинчиків,поїли в пузатій хаті,вирішили,що я піду на наступний рік на ТОФФЕЛ і через те,що в мене дуже багато якихось страхів і комплексів в модельне агенство)))))))Нарешті вони рішились))))))))
Ну що ж,щиро дякую за те,що ви є моїм читачем,постараюсь через деякий час написати вам,які документи потрібні для візи в Америку і яким потрібно бути,щоб тобі дали цю візу.
Щиро ваша,ANOTHERGUY.

★Crazy over me★

Як тільки пішла до школи,так зразу почалися різні життєйські приколи.Ну,по-перше на фізиці ми були з тупою,заторможеною вчителькою Осипівною,від якої я перейшла цього року,бо вона нічого не вчить і ставить жахливі оцінки,а відома вона по цілій гімназії своїми фразочками,наприклад:"маза,куда йдеш,шоколадний загар,забіронено,ладонь та інші".Потім на геометрії в мене відключився мозок,може через погоду,тобто спеку жахливу,або через те,що я сиділа з Улєною,і я не змогла згадати ні одної формули.I am so stupied sometimes.Потім ми втекли після 3 уроку через вікно в кабінеті Василька.Це був дійсно екстрим зі всіх есктримів.Потім мене погодувала олів'єшкою і насмішила сімейними альбомами Ліляшка.А потім розпочалося найцікавіше.Спершу ми зустріли безліч класних людей на районі,зокрема Яриночку,яка розказала нам новину про розлучення деяких людей,що дуже обрадувало Ліляшку.І тоді почалася історія,заради якої я це все розпочала.
ОДНИМ словом,йшли ми спокійно з Барвінку,а тут ззаді 2 хлопця,і ще бабки так підозріло:"Хлопці,та шо ви робите,то вам не обливаний понеділок!"І тут мені в спину потрапляє повний пакет ж водою,Ліля втікає вперед,а я здаюся,хлопець кидає мені пакет з водою в голову,потім в сорочку(вишиту і,як я тепер розумію,прокляту).Мокра і знервована я повертаюсь додому.Телефон поламаний,додзвонитись ніхто не може.Прийшовши додому,я зрозуміла,що Ліляшка дзвонила Ксе і казала,що мене викрали.Мама кричить,чого я туда полізла,чи мені було мало гуляння.

КОЛИ я описувала цю історію,спеціально для вас,моїх прихильників,на душі ставало все легше і легше,ненависть до цих скажених хлопців і безсердечної дівчини почала згасати.
Любі мої,підписуйтесь на мене кажіть які у мене помилки та що б ви хотіли бачити у моїх публікаціях.Безмежно буду вдячна за перегляд.

Навіки ваш,ANOTHERGUY.

Занадто складні батьки/too hard parents

Інколи мені здається,що мої батьки мене зовсім не поважають і не розуміють.Мама-звісно вона підтримує мене як може,але останнім часом у неї забагато депресій.Тато у мене це така людина,яка хоче влади,грошей,задоволення своїх потреб.Звісно я його дуже поважаю і люблю,бо все,що у мене є,це все завдяки йому,але інколи він буває занадто жорстоким та невиносимим.Перетворюється на якогось тирана.
А зараз ще така ситуація,що ми маємо їхати в київ,у посольство,щоб брати візу,а я страшенно хочу взяти свою планшетку,бо без неї мені просто не буде щ

о там робити,а мама через сестру каже мені,щоб я спитала дозволу в тата.
От таке воно самостійне життя в сім*ї.
Ну що ж,як би не було,все вкінці закінчиться добре.

Якщо все закінчилось погано,тоді це ще не кінець!

Переосмислення

Любі друзі,переглянувши різні блоги,зрозуміла,що забагато виливаю тут душу,чи що.Інші блогери просто пишуть про свої подорожі та проблеми,а я тут з своїм внутрішнім світом.Ну хоча це мабуть цікавіше,о це бути іншою.
Завтра до школи потрібно йти після багатьох канікул(цілого тижня травневих свят),тому потрібно Лягти трішки раніше та ще й подумати про урокии,які будуть завтра.Мабуть, потрібно більше писати англійською,після поїздки в Київ так і зроблю.

А завтра ще й фізика.брр.Надіюсь,що удача завтра повернеться до мене передом,і всі уроки завтра пройдуть як по маслу.
I just hope.
А ще ідеальна,на мою думку, презентація може виявитись зовсім не нормальною.
Ну що ж ще раз вітаю всііх з Обливаним понеділком і бажаю успіхів у школі.
Удачки нам.

Надприродне/Supernatural/Сверхъестественное

Є декілька тем на які я можу говорити безперервно,і однією з таких тем є Надприродне.Звісно,я маю на увазі американський серіал, а не справжніх привидів та демонів,хоча це два взаємопов'язаних поняття.
Ну що ж почнемо цей вилив емоцій,цю віддачу захоплень,це надзвичайне словесне видовище.
ОТЖЕ,сюжет цього серіалу полягає в тому,що брати Вінчестери,Дін та Сем,боряться з злими створіннями з потойбіччя.Всього серіал має 8 сезон(на даний момент починають знімати 9).Як я закохалась в цей фільм та його акторів?Дуже просто.Одного разу мені з сестрою не було що робити і ми вирішили подивитись якийсь серіал, і зовсім випадково натрапили на Надприродне.Відтоді у мене ломка за кожною новою серією,вона потрібна мені як ковток повітря.Я зовсім не жалію,що вибрала саме цей серіал серед безлічі можливих,бо колись я безмежно любила Гаррі Поттера,тому цей серіал достойна заміна тим книжкам.Хоча я досі переконана,що книжки-це головне джерело наших знань,це місце, де ми поринаємо у світ наших та авторських фантазій,я дуже люблю цей серіал.
Короткий опис всіх сезонів:(до речі кожен сезон має свою заставку)
1.Дін та Сем-брати,шукають свого батька.У цьому сезоні потрошки розкривається їхня доля,те,що Їхня мати померла через жовтоокого демона Азазеля,який передав СЕмові свою кров.
Одним словом,згодом вони знаходять інших мисливців,зокрема боббі,Елен,Джо,Чак,Руфус та багато інших.Також починають з'являтися імена демонів, зокрема Мег,Ліліт.Семові починає допомагати демонша Рубі(в реальному житті Женевьєв Падалеккі-дружина Джареда).Помирає батько братів.Згодом вони відкривають браму,з пекла виходять всі можливі чудасії.Потім помирає азазель,сем вбиває ліліт,а перед тим дін був в пеклі,бо продав свою душу за життя сема,але його вернув ангел Кастіель,вони зривають всі печатв,на волю виходить Люцифер,починається Армагедон.Сем має стати йооо оболонкою,а Дін оболонкою Михаїла,але сем потрапляє разом з двома ангелаии в пекло.Також вони зустрічають пророка Чака,який видає книжки про їхнє життя.Згодом кроулі витягає сема і його діда з пекла та раю відповідно,у сема немає душі,він безжальний до своїх родичів,знайомих,жертв.Дінові вдається домовитися зі Смертю,який приносить семові душу.Історія братів продовжується,вони закохуються,подорожують,змінюються,але завжди готові покласти життя за брата і завжди їздять на своїй Імпалі:*
Люблю їх:*

About myself

Оскільки я вже познайомила вас з таким глибоким куточком своєї душі,то мабуть,можу сміливо розповідати про своє життя,навчання зокрема.Але не хотілось б щоб хтось мене віднайшов по асоціаціях,тому буду писати менш відомі про мене речі.Отже,живу я у славному місті Лева,не являюсь завзятою патріоткою,але в певних ситуаціях можу захистити свою країну,її народ,а особливо мову,до якої плекаю велику любов.Люблю,просто обожнюю фіолетовий колір,а також інші кольори веселки.Занадто замкнена в собі,тому не маю мільйони друзів,але все ж таки знайшла таких,з якими можна погуляти після нудного шкільного дня,проте не вважаю їх своїми великими друзями,бо вони майже нічого про мене не знають.Люблю техніку,різну.Дивне захоплення,як для дівчини,але це того варте,тому якщо маєте айфон останній,краще до мене не підходьте,якщо не маєте мільйон відповідей на всі мої запитання:)Люблю твітер,у нас це була любов з першого погляду,з першого твіту.Ненавиджу,а з моїм входом у блогер.ком,просто не можу терпіти Вконтакте,але через багатьох друзів просто змушена його регулярно відвідувати.Люблю добре попоїсти,можу віддатися вам за шматок торту Спартак.Не дивлюсь футбол,не захоплююсь ним,проте Євро2012 дивилась з захопленням)Батьківщина надихає.Люблю дуже блогера Соню Есьман.Ненавиджу своїх однокласників,школу та все що з нею пов'язане.
Чітко даю собі зрозуміти,що багатьом не сподобається ця публікація,оскільки вона особиста,і якщо ви не знайомі зі мною,або просто зайшли сюди,щоб весело провести час,то вона буде зовсім вам не до смаку.Розумію,що людям більше подобаються якісь публікації про доступні всім речі,але цей блог це мій особистий вилив думок,тому, як я вже казала,не Потрібно подобатись всім,Достатньо,щоб ти сам вважав себе ідеальним.
Повернемось до мене.Обожнюю серіал Надприродне,його герої-це просто ідеали мого сприйняття світу.Не багачка,не жирую,але маю все необхідне для життя.
Моя мрія-відвідати Штати,зокрема Каліфорнію.Багато читала про ці місця і,ще не відвідавши це місце,вже його безмежно кохаю.
Люблю англійську,просто обооожнюю її))За допомогою цієї,на мою думку,такою цікавої і водночас складної мови,я можу легко висловити свої почуття,свої думки.
This year i am passing my exams,so i am a little scared about it.
And i very like holidays,because in these days i mustnt go to school and also we have lots of guests,and they tell me some funny stories,so i laugh a lot in such days,so i am fond of holidays.
I think that is all about me at this moment,so bye-bye,guys:*

#NO NAME

Чому ж я без імені?Мабуть я-це щось на кшталт Дівчинки-без-Імені,тобто занадто закомплексованої в собі панянки,або мене переслідує міліція,фсб,або я дуже стара і негарна,або я дуже гарна і класна і просто не хочу,щоб люди отримали ще один шанс,щоб посміятися з мене в школі і просто хочу трішки побути собою без різних наслідків в реальному житті,хочу побути таким собі Сучасним Доктором Ватсоном,який записує свої безцінні блоги під іменем AnotherGuy. Якщо чесно,то мабуть мій варіант багатостраждальної історії життя-це номер останній,правда трошки змінений і уточнений,але все ж таки він.Так,я навчаюсь у такому класі та у такій школі,де бути особливим,чимось відрізнятись від інших-це гріх,страта,жах,нерозуміння з боку оточуючих,тому краще буде,якщо я приховаю своє справжнє ім'я.Нагадалась пісня Neighbors know my name.Не хочеться,щоб хтось дізнався про цей мій такий сайт для особистої душевної сповіді.

А зараз до мене прийшли мої родичі-співжителі,тому мушу на деякий час припинити такий вид діяльності.Звичайно інколи я їх люблю,ну наприклад в той момент,коли вони приносять мені щось смачненьке,але на жаль зараз такого не було,тому я їх вигнала з свого раю(heaven).Бувайте,до наступної зустрічі-блогу!
А на кінець трішки милих фотокарток:*

Trey Songz – Neighbors Know My Name

The beginning

Сидячи як завжди на своєму м'якенькому ліжечку,попиваючи чайочок,раптом в моїй голові народилася чудова думка.Звісно вона не могла народитися просто так,спонтанно.Все відбувалось по законам природи.Передивившись інста-сторінку однієї особи,зацікавившись її життям,вирішила почитати її блог-сторінку.А ну ж і тут щось цікаве та незвичне?Взагалі,люблю дивне.Так от з тієї секунди,коли я зайшла на її блог,то я зрозуміла-ось де моє покликання-у створенні таких своєрідних специфічних історій з свого життя,я зрозуміла-ось де мусять бути опублікованні всі мої думки.Маючи безліч задумів у голові-я рішуче вирішила створити тут(на blogger.com) свій профіль.І ось так ми з вами познайомились.Не сподіваюсь безлічі схвальних відгуків про себе чи мільйону підписників,це справа для душі,відтепер це місце,де будуть надійно заховані мої думки,відчуття,почуття.Також не плекаю надії,що буду писати аж дуже багато,бо все ж таки ДПА ніхто не відміняв,але спробую зробити все,щоб цей сайт став найвідвідуванішим мною сайтом в цілому І-неті.

Lets start,guys!

All has its beginning and my blog too.